НТБ КНУТД

Форум библиотеки

Сайт библиотеки КНУТД
Текущее время: 28 ноя 2021, 10:52

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 28 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 16 май 2013, 13:29 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:10
Сообщения: 1415
Благодарил (а): 473 раз.
Поблагодарили: 229 раз.
Газета «Літературна Україна» №13 від 28.03.13
«Тайнопис простоти» - стаття-рецензія Володимира Базилевського на збірку поезій Миколи Славинського «Тайнопис миті». Найбільше сподобались ось ці вірші поета, наведені в публікації:

Ми звикли до гріхопадінь,
Ми любимо свої печалі
І таємницю сновидінь
Карбуємо на всіх скрижалях.
Ми няньчимо свої плачі,
Плекаємо в серцях досади,
При золотій чужій свічі
Свої оплакуємо зради.


На центральному розвороті надруковані оповіданнячка Василя Ґабора «Будинок самотньої людини сьогодні». Мені не дуже сподобалося. Але, як кажуть, «на колір та смак…»
Низка віршів ще одного поета – Михайла Пасічника – «Життя упрост». Досить неоднозначні твори. Деякі сподобались, більшість - ні. *PARDON* Ці вірші не хоку і не танку, але я майже впевнена, що вони родичі. :-D
Хочу навести деякі, як от цей:
чим нижчий градус
тим сніг тепліший
для розвернених
пагінців
озимини
які найбільше бояться
заячої губи
і
зубів морозу


Або такий:
дні завтрашні
так схожі на вчорашні
але щовечора
лягаючи спати
я сподіваюся прокинутися
з відчуттям чуда
з відчуттям
АБСОЛЮТНО НОВОГО ДНЯ


Дуже сподобалася стаття Павла Щириці «Весна починається з «Єдності» *THUMBS UP* , відгук про XII Міжнародний джазовий фестиваль «Єдність», який пройшов в Київському театрі оперети. «Київ Арт Ансамбль» з Володимиром Соляником, джазові вокалісти – українські та зарубіжні, український вокальний секстет «ManSound» та інші виконавці. Чи чули ви щось про український джаз? Це прекрасна нагода познайомитись з цим напрямом музики в Україні.
Газету можна взяти на Абонементі гуманітарних та періодичних видань (ауд. 1-0179).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 20 май 2013, 00:13 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:10
Сообщения: 1415
Благодарил (а): 473 раз.
Поблагодарили: 229 раз.
Газета «Літературна Україна» №14 від 4.04.13
У видавництві «Ярославів Вал» вийшла книга Митрополита Іларіона (Івана Огієнка) «Словник Шевченкової мови». Виданий він до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, яке будемо святкувати наступного року. В публікації Михайла Слабошпицького розповідається історія створення цієї книги та звертається увага на деякі розділи. «Окрім реєстру слів, що їх використовує в поезії Шевченко є «Народність Шевченкової мови», «Стародавні вірування української мови», «Рясна синоніміка в Шевченковій мові» та інші. В Україні ця книга видана вперше. Всім, хто цікавиться творчістю Шевченка, варто звернути увагу на це видання.
Ще одна презентація щойно виданої книги – Сергій Козак «Як вони пишуть. 25 секретів літературної творчості». «Із чого починається літератор? Завдяки (чи всупереч) яким обставинам стають письменником? Що таке стиль письменника: щоденна каторжна праця чи спалах Божої іскри?» На ці та інші питання відповідають А. Дімаров, І. Драч, Р. Іваничук, С. Плачинда, В. Рутківський та багато інших письменників. Чудова ідея для книги.
Цікаве інтерв’ю з письменником Володимиром Лисом «Люблю творити сюжети і характери», хоч і невелике за об’ємом. В нашій бібліотеці є його нещодавно видана книга - «Століття Якова».
Стаття «Дихає Чорнобиль… у слові літератора» Пилипа Юрика, це рецензія на книгу Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі». Головним героєм книги є пес Буча, якого господарі мусили залишити, коли їх відселяли після катастрофи. Цікавий відгук на книгу.
У рубриці «З поетичного зошита» підбірка віршів Василя Кузана «Час просто тікає від нас і без нас…». Як на мене, досить непогано. Один з віршів, як зразок творчості:

Час просто минає. Стікає по склу.
Сповзає, мов ковдра, ковтаючи крики.
Згорає в долонях, згортає тепло.
І тоне в минулім, бездонно великім.

Час просто тікає від нас і без нас.
Зав’язує вузлика нервам і венам.
Ховає у зморшках надломлений шанс.
Зливає бажання і роки проблемам.

Час просто зникає. Мов цукор чи лід
У склянці окропу. Як тінь серед ночі.
Копитом вдаряє у зранені дні,
Оті, що лишитися з нами охочі.

Час вітром відносить надій ореол.
Лишаючи присмак… Коньяк? Валідол…


Загалом вважаю, що цей номер досить цікавий.
Газету можна взяти на Абонементі гуманітарних та періодичних видань (ауд. 1-0179).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 20 май 2013, 00:17 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:10
Сообщения: 1415
Благодарил (а): 473 раз.
Поблагодарили: 229 раз.
Газета «Літературна Україна» №15 від 11.04.13
Велика публікація «Ім’я» Євгена Сверстюка. Це уривок з нової його книги «Гоголь і українська ніч». Багато фактів, інформативно.
Цікава стаття І. Лисого «Сьогодення українсько-російських літературних взаємин». Розповідається про проект журналу «Новый мир», який два роки друкував твори українських письменників та поетів, звичайно, у перекладі російською мовою. Ця публікація підводить своєрідні підсумки. Що вдалося, а що виявилося прикрим, чи невдалим.
У рубриці «Проза» оповідання Дмитра Павличка «Дідова скрипка». Зовсім не сподобалось. Ні ідея, ні сам текст. :-!
Рубрика «Вишняк»: чудовий віршик «Мовне питання-1» Петра Ребра :-D

По радіо зачувши лемент-крик,
Стара Палажка стала прислухатись.
- Не бачу зла, - бурчить, - якщо язик
Також отримає державний статус.

Дід заперечив: - Дорога моя,
В політику не раджу носа пхати.
Ти уяви, що буде, якщо я
Ще одну бабу приведу до хати!


Газету можна взяти на Абонементі гуманітарних та періодичних видань (ауд. 1-0179).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 23 май 2013, 15:24 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:10
Сообщения: 1415
Благодарил (а): 473 раз.
Поблагодарили: 229 раз.
Газета «Літературна Україна» №16 від 18.04.13
В цьому номері підведені підсумки Книжкового рейтингу НСПУ за 2012 рік. Проводиться вперше у семи номінаціях: «Проза», «Поезія», «Літературознавство», «Публіцистика», «Есеїстика», «Драматургія» та «Дитяча література». Я хотіла би звернути увагу на результати трьох (найцікавіших) номінацій. У «Прозі» кращими стали: Михайло Слабошпицький з книгою «Що записано в книгу життя: Михайло Коцюбинський та інші», Юрій Щербак - «Час великої гри» та Мирослав Дочинець - «Криничар». Серед поетичних книжок лідерами є: Юрій Буряк - «Амальгама», Ігор Римарук - «Божественний вітер» та Володимир Затуливітер - «Тернова гора». Кращими в номінації «Дитяча література» визнали Лесю Вороніну з книжечкою «Таємне товариство Боягузів і Брехунів», Володимира Рутківського і його «Сторожову заставу», а також Надію Гуменюк з її «Літо з амазонками». Зверніть увагу, що участь у рейтингу могли взяти тільки книжки видані 2012-го року. Най-найсвіжіші, най-найкращі.
Ще одна публікація звернула на себе увагу: «Від Полтави до Бавнд-Брука» Анатолія Чернова. Розповідь про Степана Скрипника, він же перший Патріарх Київський і всієї України Мстислав. Його мати – Маріамна - була рідною сестрою Симона Петлюри. Його біографія насичена подіями, складний та цікавий життєвий шлях від вояка Першого кінного полку гайдамаків до Патріаршества, від Полтави до Бавнд-Брука.
«Театри корифеїв і національна пам’ять» (Григорія Клочека) та «Усе, що вмістило життя» (Михайла Слабошпицького) теж справили враження. Профессор Г. Клочек розповідає про український театр, драматургію та Марка Кропивницького, як яскравого представника даного напряму нашої історії. М. Слабошпицький дає творчий портрет поетки Лідії Палій, якій нещодавно було присуджено премію «Глодоський скарб».
Газету можна взяти на Абонементі гуманітарних та періодичних видань (ауд. 1-0179)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 19 июн 2013, 06:51 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:15
Сообщения: 1362
Благодарил (а): 181 раз.
Поблагодарили: 299 раз.
http://www.pravmir.ru/utixli-li-strasti ... imu-video/
Статья о максиме Горьком, о том, чем его творчество интересно для современного читателя


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 20 сен 2013, 14:22 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:10
Сообщения: 1415
Благодарил (а): 473 раз.
Поблагодарили: 229 раз.
Журнал "Жінка" №9/2013
На титульній сторінці журналу фото співачки Оксани Пекун, а на сторінці 8 вміщено інтерв’ю з нею «Точка опори Оксани Пекун». Зацікавило. Навіть прослухала в мережі кілька її пісень, бо раніше не звертала якось уваги на її творчість. Виявилось, що вона досить непогано співає.
Дуже емоційна стаття Наталі Околітенко «Слово честі» (с. 6-7) про виховання дітей, нівелювання етичних цінностей.
На с. 10-11 надруковано гумористичне оповідання Галини Тарасюк «Козацька корчма». Склалося суперечливе враження. З однієї сторони ідея сподобалася: жінки поїхали по світах на заробітки, залишивши дітей на чоловіків, а чоловіки з жалю за ними та з самотності пропивають зароблене дружинами у корчмі, очікуючи, коли ж вони нарешті повернуться. Поки вони так «гірко» бідкаються діти ростуть як лободиння під парканом. З іншої сторони текст (невеликий, до речі) просто перевантажений словами з місцевих говірок, важко зрозуміти, що вони говорять.
На с. 14-15 в матеріалі «Син землі Острозької» розповідається про видатного скульптора – Томаша-Оскара Сосновського, що народився у Новомалині (нині Острозький район). Нещодавно виповнилося 200 років з дня його народження. Роботи цього талановитого скульптора прикрашають храми та музеї багатьох міст світу. Досить довго він був ректором академії мистецтв св. Луки в Римі.
Стаття «Вона нам віддала і думи, і мрії свої…» присвячена Лесі Українці. Цього року виповнюється 100 років з дня смерті видатної поетеси. Цікаві факти і фотографії у розповіді Ірини Щукіної, завідувачки музею Лесі Українки.
Хочу звернути увагу на такі публікації: «Подолання цифрової нерівності» (Тетяна Ольховик), «Скарби Степана Разіна» (Наталя Околітенко), а також зверніть увагу на «Надбавки за вислугу років педагогам» та «Збільшуємо розмір пенсій».
У номері вміщено багато рецептів, схеми для вишивки (ікона «Віра, Надія, Любов та матір їх Софія») та багато інших цікавих матеріалів.
Журнал можна взяти на абонементі гуманітарних та періодичних видань (ауд. 1-0179).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 25 сен 2013, 12:20 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:10
Сообщения: 1415
Благодарил (а): 473 раз.
Поблагодарили: 229 раз.
Журнал «Смена» №9/2013
В этом номере журнала много интересных статей. Они разноплановы и информативны.
Материал «Чугунная» императрица» (Светлана Бестужева-Лада) рассказывает об императрице Марии Федоровне, жене Павла I, матери Александра I и Николая I. Почему ее свекровь (Екатерина II) называла «воском», а сын Николай назвал «чугуном»? Исключительная красавица, верная жена и хорошая мать, покровительница искусств и щедрая благотворительница.
Очерк «Благородка» (Алексей Митрофанов) – повествует о здании Благородного собрания в Москве от создания до наших дней. Как отразились на нем два века русской истории, воспоминания разных лет и свидетельства очевидцев.
«Иначе говоря – счастье!..» (Виктор Ом) – рассказ о художнике Вячеславе Михайловиче Назаруке, авторе известнейших картин: «Куликовская битва», «Ледовое побоище», «Слово о полку Игореве», «Проводы Перуна» и других. Он же художник-постановщик серии мультфильмов о коте Леопольде. Интересная личность и настоящий мастер.
История еще одного художника в статье «Лунная ночь на Днепре» Архипа Куинджи» (Ирина Опимах). Масштаб художника и личности поражает. Прочитала с удовольствием.
«Я тревожно уйду по метели…» (Евгения Гордиенко) – рассказ о поэте Николае Рубцове.
«По мокрым скверам проходит осень,
Лицо нахмуря!
На громких скрипках дремучих сосен
Играет буря!..»
Завершает номер детектив Александра Аннина «Игра на чужом поле». Околофутбольная тема, большие деньги и убийства (куда же без них в детективе :-D ). Ну и, конечно, умудренный и опытный сыщик по прозвищу Бурав *OK* (хм-м…).
Журнал можно взять на Абонементе гуманитарных и периодических изданий (ауд. 1-0179).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 06 ноя 2013, 22:43 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:15
Сообщения: 1362
Благодарил (а): 181 раз.
Поблагодарили: 299 раз.
http://www.sho.kiev.ua/article/34541
Интересное интервью с Татьяной Толстой журналу "ШО"

...Ну, например, кафедра славянских языков в Остине, штат Техас — это литовский, латышский, эстонский и идиш. Вот такая у них, понимаете, наука. Причем даже профессора не желают слышать того маленького писка разума, который я могу издать как свидетель. Говорят: вы просто, Татьяна, не знаете.
В одном университете, рассказывали мне, в эти годы заявили: мы закрываем ваше отделение, потому что вы неэффективны, никому не нужны, у вас только двадцать учеников и т. д. В общем, если не наберете нужного количества студентов, всех уволим. Спас ситуацию один молодой преподаватель, который объявил прием на курс «Вампиры в русской литературе». Ну, там Алексей Толстой (Константинович), Пушкин, Гоголь. Что вы думаете — на этот курс набились 140 человек. И никого не уволили.
Я своим студентам давала разные рассказы — мы с ними проходили не русскую литературу, а просто литературу. Так вот, дикий восторг у современного студента вызывает Пелевин. Правда, у меня не было славистов, чему учились мои студенты, вообще трудно сказать — на первых курсах они учатся всему и лишь потом выбирают себе major, главный предмет, они могут брать себе в качестве основных дисциплин все что угодно, например, биологию и плавание. У меня учились художественному письму — то есть тому, чему в принципе учиться нельзя, и еще у них были курсы литературы как таковой, reading literature. По существу, они учились читать и понимать написанное.
А мотивация у них такая, они меня спрашивали: «А как написать рассказ и получить за него большие деньги»?

ШО Ну да, Америка. Кстати, о больших деньгах. Мне пришла в голову интересная мысль. Вот Умберто Эко своим «Именем розы» породил целое коммерческое направление, историко-культурологический детектив — ну там, Дэн Браун и пр. Так вот, 90 е годы, этакое «время женщин» в русской литературе — Толстая, Петрушевская, Улицкая, Вишневецкая, Нарбикова, Щербакова, Токарева — породило в результате весь этот вал женской коммерческой литературы: Донцову, Маринину, Устинову, Шилову, Дашкову, наконец, не побоюсь этого слова, Володарскую…
— И что?

ШО У вас не было такого ахматовского ощущения: «Я научила женщин говорить, но как теперь их замолчать заставить?»
— (Смеется) Да, понятно. Нет, дело в том, что, как писал Бунин, каждая пташка своим носиком кормится. Поэтому на здоровье, девочки, я только за, пускай зарабатывают как могут. Пусть они пишут эту чепуху, эту труху — они это умеют лучше, чем мужики. Все-таки другие женские традиционные профессии еще ужаснее.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 28 дек 2013, 22:57 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:15
Сообщения: 1362
Благодарил (а): 181 раз.
Поблагодарили: 299 раз.
Текст из ФБ, принадлежит Татьяне Толстой

Я не люблю, когда говорят: "вкусно написано", "вкусный текст" и т.д. Просто содрогание это у меня вызывает, и я знаю, что не я одна этого не переношу.

Задумалась: почему.

Это не потому, что слова не похожи на съедобные вещи, а текст - на хорошо приготовленное блюдо. Иногда похожи. Более того, листая краем глаза тексты, претендующие на литературность, как-то сразу видишь: это супы, а это - торты. Например, плохие стихи часто похожи на торты, такие навороченные, с масляным кремом, розовым и зеленым. Но это если совсем плохие.

А в детстве хотелось этого ужасного масляного крема, постыдно хотелось, и взрослые говорили: "фу!!!" и таращили глаза. А продавалась сахарная трубочка с этим кремом, такой кулинарный твердый кулек из особого сахарного, хрусткого и ломкого теста, и внутри - это сладкое мягкое масло, обещавшее, как теперь выясняется, всякие серотонины и эндорфины.

Так же хочется иногда и плохой литературы, - немного, но совсем плохой, мне только откусить; и многие подсаживаются на вредное, а коварство в том, что быстро возникает внутренняя бессовестность и безоглядность. А мне нравится, мне нравится, а отвалите от меня все!.. Результат - внутреннее, невидимое ожирение, мутные глаза, тяжелая походка и душевное плоскостопие.

Но это крайний случай, а вообще, конечно, тексты пахнут, имеют тончайшие привкусы, а если у автора устойчивая стилистика, единая, так сказать, манера письма, то и сам автор в сознании читателя словно бы пропитывается этим запахом. Так что если происходит какой-то сбой, какое-то отклонение, какое-то не то, - так страдаешь, словно что-то пригорело.

Я - про себя, не знаю уж, кто как чувствует.

В Фейсбуке, например, есть авторы, чьи тексты мне обычно нравятся, а ведь хорошо написанный текст - вещь сложная, ощущение от него в двух словах не передашь. Там и запах, и цвет, и криволинейные разные объемы, плавающие, как прозрачные нити в поле зрения, или мотающиеся на ветру, с рваными краями, или это ночное небо с хором невидимых мелких существ: не кузнечиков, нет, не кузнечиков. Или чудесные живые многозубчатые шестеренки, как в часах, когда отколупнешь крышку, сломав ноготь.

А время от времени они мне не нравятся. По разным причинам. Прочтешь - и привкус технического, искусственного ванилина. Или пластмассы. Резины. Мыла. Латуни. Сырой печенки. Гвоздичного масла, которым в былое время пахли зубные врачи, сейчас не пахнут.

И не отплюешься, и это, вообще-то, целая драма. Иногда одно слово может испортить весь текст (для меня; а для вас, например, нет).

Это все - личная идиосинкразия. Аллергик съест одну клубничину - и тебе сыпь, и тебе удушье, и отек Квинке, и привет. А другой тарелку съест - и хоть бы что.

Что я хочу сказать? Я хочу сказать, что, несмотря на вот эти все тонкие ассоциации с вкусами и запахами, я совершенно не выношу, когда говорят "вкусно написано". И наверно поняла, почему.

Одна женщина мне жаловалась на своего горячо любимого мужа. Она ему супчик сварила, чудо совершенства, все в этом супчике было тщательно продумано, трепетно спассеровано, с пониманием и в нужном порядке вброшено; органный концерт, а не супчик! И она налила и подала, и он с аппетитом съел и похвалил ее:

- Вкусный суп. Теплый!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
СообщениеДобавлено: 10 янв 2014, 16:48 
Не в сети
Магистр
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 мар 2012, 12:15
Сообщения: 1362
Благодарил (а): 181 раз.
Поблагодарили: 299 раз.
http://www.pravmir.ru/sovremennaya-lite ... o-religii/

Современная литература не должна писать о религии?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 28 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB® Forum Software © phpBB Group
Русская поддержка phpBB